СА́ЖАЛКА, СА́ЖАВКА, и, ж. Невелике штучне водоймище, в якому розводять і утримують рибу; копанка. А сад який хороший був!.. Сажалка була, — калина кругом понависала так рясно, як дівочі сльози (Барв., Опов.., 1902, 53); Де мають стати фундаменти будинку, ми засиплемо [багно].. А середину його, оту найглибшу, можемо оставити так, як є.. Будуть мати на подвір’ю [подвір’ї] сажавку (Фр., III, 1950, 118); Скажуть, що камбала та — то, напевне, втікачка зухвала І годувалася досі по сажалках рибних владики (Зеров, Вибр., 1966, 356); — А молодичка яка, а садок у неї, а сажалка в городі… (Кучер, Прощай.., 1957, 412).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 15.