САЗ, а, ч. Струнний щипковий музичний інструмент, поширений серед народів Закавказзя, Ірану, Афганістану та інших країн. Піднесені нечуваним екстазом всі республіки вперед у нас ідуть — виграють і домброю, і бандурою, і сазом (Тич., І, 1957, 275); * У порівн. Коли ж настав прощання час, Я заридала, наче саз (Уп., Укр. поема, 1950, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 16.