САЛАМА́НДРА, и, ж.
1. Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Він підняв угору руку, в якій двома пальцями за хребет держав здорову саламандру (Фр., III, 1950, 90); Плямиста саламандра.
2. У міфології західноєвропейських народів — дух вогню.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 18.