САМОВБИ́ВЧИЙ, а, е. Те саме, ще самогу́бний. Любив я вже першим відчайдушним коханням тиху дівчину в селі, і любов ця, напевно, й стримала мене від самовбивчого кроку (Козл., Сонце.., 1957, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 29.