САМОВТІ́ШНИЙ, а, е.
1. Який виражає почуття і стан задоволення самим собою.
2. Який втішає, заспокоює самого себе. Самовтішне міркування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 32.