САМОВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самові́льний 2. Раїса Михайлівна Навроцька вже довідалась од своєї горничної, що Саня сиділа з Комашком в номері Мурашкової. Така самовільність молодої дівчини здавалась для неї трохи не проступством (Н.-Лев., V, 1966, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 31.