САМОГО́Н, у, ч. Алкогольний напій, який виготовляють кустарним способом із буряків, картоплі, цукру тощо. Куркулі пекли й смажили, варили самогон, різали свиней (Воскр., Весна.., 1939, 45); Вицідивши до денця склянку каламутного самогону, Ярошенко враз повеселішав (Речм., Весн. грози, 1961, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 33.