САМОЗАГАРТУВА́ННЯ, я, с. Здатність деяких металевих сплавів загартовуватися спонтанно, охолоджуючись на повітрі після нагрівання до гартівної температури; спонтанне загартування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 35.