САМОЗАГЛИ́БЛЕННЯ, я, с. Заглиблення у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання. Можна собі уявити, в якому стані внутрішнього напруження та самозаглиблення був Арсен під час концерту, якщо він нікого й нічого не бачив і не чув (Дмит., Розлука, 1957, 229); Деякі поети декадансу шукають виходу із стану занепаду, але пошуки їх зводяться до самозаглиблення.., створення культу особи самого митця (Рад. літ-во, 12, 1969, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 35.