САМОНАВІДНИ́Й, а́, е́, військ. Який автоматично наводиться на ціль (про літак, снаряд і т. ін.). Ми законно пишаємося і нашим підводним флотом з атомними двигунами, озброєним балістичними і самонавідними ракетами (Рад. Укр., 18.III 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 39.