САМОНА́ЗВА, и, ж. Ім’я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем’я. Деякі дослідники вважають, що слово «анти», яке аж ніяк не було самоназвою східних слов’ян.., взагалі має не етнічний, а суто політичний зміст і означає ту частину східних слов’ян.., яка була в середині І тисячоліття н. е. об’єднана в політичний союз, спрямований проти Візантії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 329).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 40.