САМООТРУ́ЄННЯ, я, с., мед. Отруєння організму отруйними речовинами, які виробляються в ньому. Розпад влитої крові спричиняє тяжке ураження нирок та печінки і може бути причиною смерті організму внаслідок самоотруєння (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 278).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 41.