САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморо́сла земля́, діал. — цілина. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 45.