САМОСА́ДОВИЙ, а, е. Прикм. до самоса́д. Вони саме про щось собі розмовляли, обкутані самосадовим димом (Речм., Весн. грози, 1961, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 45.