САМОУТВЕ́РДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., САМОУТВЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док. Утверджувати самого себе, свою особу, цінність, своє значення. Бентежною думою про велике, потужною й щирою почуттєвістю завжди жило, оплодотворялось і самоутверджувалось справжнє мистецтво (Літ. Укр., 10.XII 1968, 2); Для підлітка, що прагне самоутвердитися, не байдуже, чи робить він нікому не потрібні кернери у шкільній майстерні, чи працює на ХТЗ, виготовляючи деталі для трактора (Знання.., 7, 1971, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 49.