САМОХІ́ТНО, розм. Присл. до самохі́тний. — Се ж безумство — тиснутися нам Самохітно до пастки! (Фр., XII, 1953, 500).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 50.