САНГВІНІ́ЧНИЙ, а, е. Який відзначається швидкою збуджуваністю, бурхливою, хоч і не глибокою, реакцією на зовнішні враження; жвавий, життєрадісний (про нервову організацію, темперамент). Сангвінічний темперамент може привести людину до легковажності (Психол., 1956, 213); // Який мав такий темперамент. Гучинський, молодий, .. сангвінічний чоловік, давав Кошицькій причину до заздрості (Фр., IV, 1950, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 52.