САНДА́ЛОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до санда́л1 1. Темноголові зозулі під ранковим сонечком кують, посідавши на вершечках високих сандалових дерев (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 384); // Зробл., вигот. із сандала. Сандаловий стіл; Сандалові барвники.
2. у знач. ім. санда́лові, вих, мн. Родина дводольних рослин (трав, чагарників, рідше — невеликих дерев).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 52.