САНКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Кататися на санках. Він так любить санкуватися, слухати, як хрупотить сніг під кінськими копитами (Кобр., Вибр., 1954, 29); Спустився [Сенько] раз, другий у долину, якось не стало охоти самому санкуватися (Ков., Світ.., 1960, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 54.