САПЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо. Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943 р. Туманного ранку ми переправилися через сивий Дніпро по наведеному саперами мосту на понтонах (Панч, В дорозі, 1959, 304); — Сапери в Калачі Над Доном вирили траншеї (Нагн., Слово.., 1954, 282); Наші сапери робили проходи в мінному полі (Ю. Янов., II, 1954, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 56.