САПЕ́ТКА, и, ж.
1. Те саме, що сапе́т. Під хатою-мазанкою красувались уже й готові вироби, виставлені на продаж — чепурні кошики, сапетки (Гончар, Таврія, 1952, 110); — Ходи, щось перекуси. — Я пізніше. Візьми в сапетці рибу.— Вловив щось? — Та є сяке-таке (Стельмах, І, 1962, 453).
2. Спеціально обладнане приміщення для зберігання кукурудзи. Для зберігання кукурудзи в колгоспі збудовано 4 сапетки (Колг. Укр., 2, 1962, 14); Вони вдвох пішли до відкритих сапеток, в яких зберігалася насінна кукурудза (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 56.