САЄ́Т, у, ч., САЄ́ТА, и, ж., заст. Гатунок тонкого англійського сукна. Коли в кого жупан, то сама чиста саєта (П. Куліш, Вибр., 1969, 281); // Гатунок оксамиту. Саєти блищали (Мирний, І, 1949, 169); * У порівн. Сонце сідало, ..у воді дерево грало, наче шовки та саєти (Ільч., Серце жде, 1939, 376); // Вироби, одяг із цих тканин. Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих (Сл. Гр.); Далі за столами.. панство вельможне: убране в саєти, єдваби, златоглави (Стар., Облога.., 1961, 24); Він ходив в саєтах, Жив у палатах (Фр., X, 1954, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 14.