СВАВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сваві́льний. О. М. Горький говорив на з’їзді письменників про те, якими свавільними бувають думка і почуття художника, коли він спрямовує свої шукання поза строгими вказівками історії, всупереч їм. Немає більш гіркої помилки, як приймати таку свавільність мислі за свободу мислі (Талант.., 1958, 101); Метафоричний світ поета особливо багатий, неповторний — іноді до свавільності (Рад. літ-во, 1, 1967, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 64.