СВАРЛИ́ВО. Присл. до сварли́вий. Тітка Явдоха ще сварливо лаяла Талалая, розмахуючи пужалном (Коп., Вибр., 1948, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 66.