СВЕРДЛЯ́Р, а́, ч. Те саме, що свердлува́льник. З великою теплотою гості називали імена ювілярів.., що стали фрезерувальниками, слюсарями, свердлярами високої кваліфікації (Ком. Укр., 8, 1962, 28); Микола Цапигін, свердляр вишки № 3, посміхнувся (Донч., II, 1956, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 70.