СВОБОДОЛЮ́БСТВО, а, с. Любов, прагнення до свободи, незалежності. Минали роки, складались століття, місто [Київ] жило, завжди вірне своїм традиціям свободолюбства (Цюпа, Україна.., 1960, 128); В його [О. Пушкіна] характері і світогляді М. Рильський виділяє насамперед громадянську мужність, любов до поневолених, свободолюбство (Рад. літ-во, 3, 1967, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 99.