СВЯТНИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що святко́вий. Всюди святний настрій (Сам., II, 1958, 238); Недільна, святна одежа — десь-то мали [батьки] йти в село — пасувала якнайкраще їм (Кач., II, 1958, 46); // у знач. ім. святне́, но́го, с. Святкове вбрання. Помили сестри голови, ..поперебиралися в усе чисте, святне (Вирган, В розп. літа, 1959, 298).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 104.