СВІЖОВИ́ПЕЧЕНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що випекли. Прокинувшись уранці, він чує, як Орися торохтить у хатині кочергами, звідти пахне підпаленим свіжовипеченим хлібом (Тют., Вир, 1964, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 81.