СВІТИ́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до світи́лка. [Ганна:] Ну ж, Галино, уставай, Гостей дорогих вітай, Молодого з буярами [боярами], Світилоньку із свашками! (Кроп., II, 1958, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 89.