СЕЗО́ННИЙ, а, е. Прикм. до сезо́н. Сезонні перельоти, або міграції птахів, — одне з найцікавіших явищ живої природи (Наука.., 3, 1960, 37); У травні 1902 р. Дмитру Іллічу [Ульянову] вдалося влаштуватися на сезонну роботу лікарем земської грязевої лікарні в Холодній Балці біля станції Гниляково під Одесою (Укр. іст. ж., 2, 1960, 92); // Признач. для певного сезону. Сезонний одяг; // Спричинений умовами (погодними тощо) певного сезону. Сезонний катар; // Придатний, дійсний протягом певного сезону. Сезонний квиток; // Який працює протягом певного сезону. Колись горювали і мучились трудівники землі, сезонні робітники на цукрових плантаціях багатіїв (Цюпа, Україна.., 1960, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 110.