СЕ́ЙНЕР, а, ч. Морське моторне або моторно-вітрильне рибальське судно. Кожного ранку сейнери риболовецьких колгоспів виходять в Азовське море на промисел (Наука.., 1, 1963, 54); Коли сигнальник невеликого однощоглового сейнера «Стріла» Володимир Гейко опритомнів, то побачив навколо себе воду (Ткач, Моряки, 1948, 20); Сейнери, мов чайки білокрилі, Залітають в бухту з далини (Гірник, Стартують.., 1963, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 111.