СЕКРЕТА́РКА, и, ж.
1. Жін. до секрета́р1 1. Клацання машинки стихло, я почув діловиті кроки секретарки (Галан, Перед лицем.., 1949, 44).
2. розм. Жін. до секрета́р1 3. Роман зайшов до Палацу [культури] сам. У коридорі зустрів секретарку комсомольської організації Ольгу Півторак (Минко, Ясні зорі, 1951, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 113.