Що oзначає слово - "секція"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СЕ́КЦІЯ1, ї, ж.

1. Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле. Атомний криголам будується за останнім словом техніки. Він, зокрема, складатиметься з цілих секцій; вага деяких з них буде дорівнювати 75 тоннам (Наука.., 12, 1956, 21); Для засипки зерна треба будувати сховище з секціями на 30-40 тонн. Так слід робити для того, щоб під час засипки зерно довго не лежало відкритим (Рад. Укр., 3.VII 1961, 3); // рідко. Те саме, що зупи́нка 2. Так забавлявся [Микола] розмовою, що й не завважили [приятелі], коли заїхали трамваєм дві секції (Март., Тв., 1954, 408).

2. Відділ або підвідділ установи, організації, товариства і т. ін., що має певну спеціалізацію. У нашій письменницькій організації працюють дві творчі секції: прози та поезії (Літ. Укр., 12.VIII 1969, 1); Я був головою Всесоюзної творчої секції працівників кіно (Довж., І, 1958, 27); При Палаці культури працювала велика акробатична секція, і Максим разом з іншими артистами вирішили допомогти її учасникам (Ткач, Арена, 1960, 198); Усі фізико-технічні і математичні науки об’єднані в секцію, що її очолює Герой Соціалістичної Праці академік В. М. Глушков (Наука.., 5, 1969, 11); РКП(б), як провідна секція Комінтерну, подавала велику допомогу молодим зарубіжним компартіям в їх ідейному і організаційному зміцненні (Ком. Укр., 3, 1969, 24); // Частина торгового приміщення, де продають однорідні предмети. Різноколірними вогнями сяють.. секції ялинкових прикрас універмагу «Україна» (Веч. Київ, 11. XII 1968, 1); // Один із підвідділів з’їзду, конференції та ін., на засіданнях яких обговорюють спеціальні питання. [Сагайдак:] Насте! Засідання секції перенесли на післязавтра. Відбудеться в конференц-залі музею образотворчих мистецтв. Моя доповідь мусить бути готова завтра ввечері (Дмит., Драм. тв., 1958, 483).

СЕ́КЦІЯ2, ї, ж., мед. Розтин трупа. Русин умер.. Секція, його тіла, доконана трьома лікарями, виказала навіть причини, задля яких він мусив умерти (Фр., II, 1950, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 116.