СЕ́ЛИЩНИЙ, а, е. Прикм. до се́лище 1, 2. Простували [шахтарі] до кам’яного будинку, в якому містилася селищна Рада депутатів трудящих і біля якого стояли вже підводи (Панч, І, 1956, 362); При клубі працює університет здоров’я, яким керує головний лікар селищної лікарні (Рад. Укр., 15.ХІ 1960, 4); Як розтяг баян Микола, селищний музика, згуртувалася довкола вся рідня велика (Уп., Вітчизна миру, 1951, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 118.