СЕЛЬДЖУ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до сельджу́ки. В XII віці, як розвалилася сельджуцька монархія і весь Іран порозпадався на багацько самостійних держав.., то перська поезія ущерть повна стала панегіразму (Крим., Вибр., 1965, 234).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 120.