СЕЛІ́ТРЯНИЙ, а, е. Прикм. до селі́тра; // Признач. для виготовлення селітри. Під горою селітряну поташню.. заклали втікачі порохнярі з Перемишлянського староства (Ле, Хмельницький, І, 1957, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 119.