Що oзначає слово - "сердега"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СЕРДЕ́ГА, рідко СЕРДЕ́КА, СЕРДЯ́ГА, и, ч. і рідше ж. Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха. Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь (Котл., І, 1952, 104); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! Та що ж робить? Нестало сили, Сердега разом одуріла (Шевч., II, 1953, 223); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (Граб., І, 1959, 509); Стоїть він, сердека, руки зложивши, голову понуривши (Кв.-Осн., IІ, 1956, 199); [Грицько:] А який був до своєї справи дотепний [Остряниця]! [Петро:] Та ще й справедливий! Загинув, сердяга, через свою щиру правду! (Кост., І, 1967, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 129.