Що oзначає слово - "серед"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СЕ́РЕД, заст. СЕРЕДИ́, СЕРЕДУ́, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. се́ред виражають:

Просторові відношення

1. Уживається при позначенні простору, місця, предмета, в центрі чи недалеко від центру якого розташоване що-небудь, перебуває хтось чи відбувається якась дія; посеред. Стояв високий Дуб серед долини І гордовито всюди поглядав (Гл., Вибр, 1951, 149); Павлусь глянув, бачить, — якась кімната з голими стінами, брудними, серед хати довгий стіл, нічим не накритий (Л. Укр., III, 1952, 431); — Уляно, винеси ціпок і смушеву шапку. Уляна, плачучи, пішла в сіни. За хвилю звідти вилетіли ціпок, шапка і сірячина. Впали серед двору (Тют., Вир, 1964, 401); Парубки зупинилися серед вулиці, оглядаючи кам’яницю Плачинди (Стельмах, І, 1962, 66); // Уживається взагалі при означенні простору, місця, де відбувається дія, перебуває хто-, що-небудь: а) як рівнозначне прийменникові в. Кажуть, з чужого воза — хоч серед калюжі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 44); Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Шевч., І, 1963, 354); Приємно було ступати по твердій стежці.. Йти серед поля, купати тіло в золотих хвилях, а очі в блакиті (Коцюб., II, 1955, 210); Був я підлітком і не знаю, Скільки весен тобі було, Як зустрілись ми серед гаю, Де зі скелі б’є джерело (Вирган, В розп. літа, 1959, 38); б) як рівнозначне прийменникові на. Хлопці на паші Чи косарі Сіли до каші Серед ріллі (Граб., І, 1959, 72); Просто серед дороги почався короткий летючий мітинг (Гончар, III, 1959, 439).

2. Уживається при позначенні місця, простору, в середину якого, куди спрямована дія; посеред. — Отой стільчик візьми, Христино, — порядкує панич, — та постав серед хати (Мирний, III, 1954, 154).

Об’єктно-обставинні відношення

3. Уживається при позначенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія; між, поміж. Зостався Мирон сам собі, як палець. Як дуб серед осичок в лісі, так він серед піщанської громади (Мирний, І, 1949, 182); У горах, серед каменю й снігів, Де слід людини око бачить рідко, Малюється на синім небі чітко Мисливська хатка, притулок орлів (Рильський, І, 1960, 183); Човен поплив серед квітів, поминаючи села, хутори (Довж., І, 1958, 287); Серед людей йому було легше переносити горе, яке спіткало його (Тют., Вир, 1964, 57); // Уживається при позначенні осіб, предметів, у складі, у числі яких знаходиться хто-, що-небудь; поміж. В один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було: він щезав (Хотк., II, 1966, 152); За річкою ж, за Дунаєм, — бачиш! — сонце!.. вітер стих… Йдуть по цей бік трактористи, ще й наш татко серед них (Тич., II, 1957, 44); Серед знайомих постатей він відшукав і свою повнотілу Горпину (Стельмах, II, 1962, 307); Серед дипломів увагу привертають кілька незвичних, одержаних Сашком із країн народної демократії (Гончар, Тронка, 1963, 41); // Уживається при позначенні певного кола людей, середовища, в якому відбувається якась дія або хтось перебуває. Місяць, другий вже ведеться Нескінченна та облога, Серед війська почалися Нарікання та тривога (Л. Укр., І, 1951, 376); Гнат знався на всіляких машинах, і в горах серед механіків та машиністів про нього йшла добра слава (Чорн., Визвол. земля, 1959, 21); Все захоплене збіжжя Килигей наказав взяти на облік, і незабаром сам з командирами заходився розподіляти серед населення (Гончар, II, 1959, 54).

4. Уживається при позначенні певних фактів, подій, явищ, які супроводжують кого-, що-небудь; в умовах чого; в обстановці чого; під час чого. Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! (Л. Укр., І, 1951, 41); Стомлений працею тяжкою, Знов повернувся [друг] до тюрми; Та не знайшов і там покою Середи скреготу та тьми! (Граб., І, 1959, 110); На подвір’ї стояв прикажчик і серед криків та зойку приймав матеріал (Коцюб., II, 1955, 35); Тут.., під чужими зорями, серед вітру, що роздимає он попіл на згарищі — аж іскри жевріють! — тут він, рибалка з-над Бугу, мабуть, закінчить свій шлях (Гончар, III, 1959, 152); — А чому ж ви за дня не приїхали, А тепер, уночі серед віхоли?! (Павл., Бистрина, 1959, 77).

Часові відношення

5. Уживається при позначенні проміжку між початком і кінцем певного часу, періоду, в який відбувається якась дія або наявний якийсь стан. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки — Напитися водички (Гл., Вибр., 1951, 39); Вечір був ясний та тихий та теплий, сказано: серед літа (Федьк., Буковина, 1950, 87); Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут [у шинку] п’яне море темної простоти… (Мирний, І, 1949, 415); Серед ночі, майже роздягнутих, під охороною прогнали [солдатів саперного батальйону] з казарми на станцію (Головко, II, 1957, 440); // У сполуч. із сл. день, ніч, літо, зима та ін. часто означає також «удень», «уночі», «влітку», «взимку» та ін. Од злиднів не втечеш ні вдень, ні серед ночі: У заздрості, мовляв Пархім, попівські очі (Г.-Арт., Байки.., 1958, 44); — Вона мене била малого, вона мене серед зими на шлях викидала (Мирний, І, 1949, 152).

6. Уживається при позначенні дії, заняття і т. ін., під час яких відбувається якась інша дія або які перериваються іншою дією, заняттям і т. ін. І якраз серед бенкету В замку нашого Бертольда Залунала гучна сурма Королівського герольда (Л. Укр., І, 1951, 374); Часом серед гри він кидав карти на стіл так, що вони бачили, яка у нього масть, і ховав руки під стіл (Коцюб., II, 1955, 204); Іноді серед роботи, заложивши руки, він задумається, загадається… (Мирний, І, 1949, 325); Пам’ятай, мій брате, серед бою, Із чола кривавий стерши піт: Всі, хто чесний на землі, — з тобою..! (Рильський, III, 1961, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 133.