СЕРПА́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до серпа́нок 2, 3. Серпаночок од слізочок та й не висихає (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 52); — Нате лишень .. от півсотні тарані, ще свіжа була по весні; осьде ж і серпаночок… тільки.. пособіть моїй біді (Кв.-Осн., II, 1956, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 140.