СИВОВОЛО́СИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивим волоссям. Не впізнала відразу й Тіна матері.. Сухенька стала, згорблена, сивоволоса (Збан., Перед-жнив’я, 1955, 99); // у знач. ім. сивоволо́сі, сих, мн. (одн. сивоволо́сий, сого, ч.; сивоволо́са, сої, ж.). Люди з сивим волоссям. — Накликала я і вусатих, і бородатих, і сивоволосих, і лисих, як облизаний макогін! — говорила і разом реготалась Христина (Н.-Лев., VI, 1966, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 155.