СИГУРА́НЦА, и, ж., іст. У монархічній Румунії — політична поліція. Після того як він прочитав кілька солдатських листів, не викидаючи з них тривожних і багатозначних слів, до нього завітав червононосий примар і агент сигуранци (Чаб., Балкан. весна, 1960, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 158.