СИЗЯ́К, а́, ч., розм. Сизий голуб; сизар. На даху попівського голубника вигрівалися на весняному сонці породисті турмани й дутиші в компанії своїх бідних родичів — сизяків (Донч., III, 1956, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 163.