СИКОФА́НТСЬКИЙ, а, е. Стос. до сикофантства. Автор сикофантського листа, очевидно, не читав самої поеми, лише ті вирвані з неї місця, які цитує «віруючий мирянин» (Фр., XVI, 1955, 344).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 163.