СИЛЮ́ЩИЙ, а, е, розм., рідко. Дуже сильний (у 1 — 5, 10 знач.). Його обличчя, його постать, його поступ казали, що це чоловік силющий, рішучий (Мирний, III, 1954, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 172.