СИЛІКА́ТНИК, а, ч., розм.
1. Учений, фахівець, що займається силікатами.
2. Робітник силікатної промисловості.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 168.