СИМВОЛІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до символі́чний 1, 2. Піднесеність, укрупненість, «конденсованість» (яка, однак, майже ніде не переходить у символічність і тим більше — алегоризм); [у «Вершниках» Ю. Яновського] мають глибоке смислове обгрунтування і призначення (Про багатство л-ри, 1959, 272); Символічність образу в реалістичній поезії передбачає прояснення, очищення явища, вищу міру типізації (Рад. літ-во, 1, 1964, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 175.