СИНАГО́ГА, и, ж.
1. Молитовний будинок, храм у євреїв. У синагогу Зайшла [мати] благать благого бога, Щоб син її найшовсь (Шевч., II, 1963, 369); Проти нас була синагога, і звідти ще зрання нісся такий лемент, що годі було всидіти в хаті (Досв., Вибр., 1959, 56); Полонених акторів відвели до міста і вкинули до льоху під старовинною синагогою (Смолич, Театр.., 1940, 153).
2. Релігійна єврейська громада. Коли населення з Палестини розселилось по багатьох країнах, виникла нова форма єврейської релігійної громади — синагога (Наука.., 2, 1960, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 179.