СИ́НДИК, а, ч.
1. У Стародавній Греції — захисник у суді, адвокат.
2. У деяких сучасних капіталістичних країнах — представник якої-небудь установи, громади або корпорації, уповноважений на ведення справ.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 180.