СИНИ́ЛЬНИЙ1, а, е, спец. Признач. для фарбування. Синильний чан.
СИНИ́ЛЬНИЙ2, а, е: ∆ Сини́льна кислота́ — дуже отруйна безбарвна летка рідина з запахом гіркого мигдалю; ціанистий водень. Синильна кислота — одна з найсильніших отрут, яка навіть у мізерних дозах (менше 0,05 г) діє смертельно (Заг. хімія, 1955, 396); В [льоновій] макусі з недостиглого насіння міститься значна кількість синильної кислоти, яка дуже шкідлива для тварин (Ол. та ефір. культ., 1956, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 182.