СИНКЛІНО́РІЙ, ю, ч., геол. Велика й складна складчаста структура синклінального характеру, що виникає в рухливих ділянках земної кори внаслідок тривалого її опускання. Складні складчасті структури, залежно від будови, звуться синкліноріями тоді, коли складаються з синклінальних складок (Курс заг. геол., 1947, 200); Наявні дані показують, що за структурою Донецький кряж являє собою синклінорій (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 183.